Minibooks
Мир миниатюрной книги

Корзина пуста

120 МАЛЕНЬКИХ КНИЖОК ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТНОЇ БІБЛІОТЕКИ ІМ. О.ОЛЬЖИЧА

10.12.2014

    Любов Цай

 Я ніколи раніше не була у Житомирі. Аж так сталося, що доля закинула мене у це стародавне чарівне місто. Я тепер тут зустрічаю новий день, я ходжу новими для мене вулицями цього міста, я тут чую поряд з українською і російську мову. Тут затишно, привітно і, головне, мирно!

Я з собою привезла до Житомира любов до маленьких книжок. Це правда — не жарт. Спочатку я сумувала за своїми маленькими книжками, що лишилися вдома. Але при першій-ліпшій нагоді, коли можна було поїхати додому, я, крім найнеобхідніших речей, спакувала і привезла всі свої 240 книжечок-малят. Як же їх можна було полишити! До речі, коли Наполеон, діставши поразку у затіяній ним війні,  покидав терени Росії, то він спішно викидав з вікна своєї карети ті чи інші предмети (возив він, бачте, за собою багато з свого добра).  Так склалося... Викинути ж таке диво, як мініатюрні книжки, у нього не здійнялася рука... Отже, виявляється, що у мене є щось спільне із Наполеоном — це я про любов до маленької книжечки.

 Найперше, що я зробила, то я відправилася до Житомирської обласної бібліотеки  імені О.Ольжича.  Там мене дуже привітно зустріли, охоче прийняли до лав своїх читачів. Звичайно ж, я розповіла про створений у Луганську більше, ніж рік тому, Клуб любителів мініатюрних видань «Колібрі», який розгорнув було дуже активну роботу з популяризації мініатюрної книги. Завважу, що раз на місяць любителі мініатюрних книжок Луганщини збиралися на свої збори, ділилися здобутками, знахідками, творчими планами, розвідками в галузі книжкової мініатюристики. Появою такого клубу у Луганську ми мали завдячити невтомному досліднику мініатюрних книжок, колекціонеру, власнику прекрасної приватної колекції в понад тисячу книжок  і просто чудовій людині пану Якову Смоляренку. Слід сказати, що цей рух почав дуже активно набирати обертів — насамперед тому, що видавництво «Янтар» у м.Луганську (керівник Дмитро Манько) почало освоювати технології виготовлення мініатюрних книжок. Активна робота видавництва призвела до залучення місцевих авторів до видання своїх творів саме у мініатюрному форматі. Окрім друкування творів луганських авторів, видавництво започаткувало серію «Перлини української класики». З моменту заснування цієї серії побачили світ такі книжки: І.Нечуй-Левицький «Дві московки», О.Кобилянська «Людина», Григір Тютюнник «Кіносценарій за романом Григорія Тютюнника „Вир“». У 2013 році книжки-малята видавництва «Янтар» побували на ювілейному ХХ книжковому форумі у Львові, а дещо пізніше — на Першому кримському міжнародному форумі «Мости єднання», що відбувся 7-10 листопада 2013 року у м.Алушта. Так почала ширитися інформація про луганські мініатюрні книжки, серед яких є кілька колективних збірок членів літературного клубу ЛІНК, що під своїми обкладинками поєднали ліричні поезії, прозові твори, переклади, краєзнавчі дослідження луганських письменників.

До двохсотрічного ювілею Т.Г.Шевченка видавництво «Янтар» порадувало прихильників маленької книжечки новими виданнями. Це альбом «Малюнки Тараса Шевченко» і календар «Шевченко-художник». Звісно, що тираж цих видань невеличкий, адже він призначений для колекціонерів.  Тим ціннішими будуть ці експонати в колекціях своїх майбутніх володарів. А от неабиякою вдачею видавництва стало видання «Кобзаря» Т.Шевченка, яке є фотографічним репринтним повторенням першого видання цієї книжки  1840 р.  Нагадаю, що нецензурований «Кобзар» 1840 р. зберігається в Науковій бібліотеці С.-Петербурзького університету.

 А ще предметом гордості луганців є те, що в Луганській бібліотеці ім. М.Горького у відділі рідкісних видань зберігається одне з найбільших в Україні бібліотечних зібрань мініатюрних книжок — їх чисельність сьогодні вже налічує понад 1000 примірників. Усім цим багатством ревно опікується Неля Воронцова, активний член клубу «Колібрі», його відповідальний секретар.

Почалася дуже плідна співпраця з єдиним в Україні музеєм мініатюрної книги імені В.О.Разумова в м.Горлівка на Донеччині. Цей музей заснований видатним колекціонером Веніаміном Олександровичем Разумовим, який подарував свою приватну колекцію в понад 7000 книжок місту за умови, що вона стане основою музею. Розповідь про колекціонера, про створений ним унікальний музей виходить за межі цієї невеличкої статті, але ім’я В.О.Разумова варте уваги.

 На жаль, події останнього року несподівано і вкрай негативно вплинули на долі людей, змінивши докорінно довоєнний плин життя. Отже, так сталося, що я тепер читачка Житомирської обласної бібліотеки... Звичайно, мене зацікавило, чи є у фондах бібліотеки маленькі книжки. Виявилося, що є, хай хоч і не так багато. Разом із привітними бібліотекарками відділу книгозберігання — завідуючою Катериною Суровцевою і головним бібліотекарем Валентиною Паламаренко — я узялася переглянути мініатюрне зібрання, описати його і, можливо, зробити свій скромний внесок до благородної і цікавої справи — залучення охочих до збирання, дослідження мініатюрної книжки. Хоч бібліотечна колекція і невеличка — в ній на момент опису ми нарахували трохи більше 120 книжок, — але й серед них є такі цікавинки, що оминути їх, не сказати про них бодай двох слів було б неправильно.

Найперше б я згадала добірочку книжок з епіграмами (формат 34х42 мм)  — читач буде приємно здивований дотепними епіграмами англійських, французьких, іспанських, російських письменників. А найменшою книжечкою невеличкої колекціїї є французька книжечка «MENESTREL» 1929 року видання. Її формат — 17х26 мм.

Є чимало книжок українських видавництв, знайомство з якими дає додатковий матеріал дослідникам історії розвитку книжкової мініатюри в Україні.

 Сподіваюся, що зібрання мініатюрних книжок Житомирської обласної бібліотеки ростиме й надалі, що до нього матимуть цікавість читачі, адже неможливо лишитися байдужим до такого чудового досягнення людства, як мініатюрна книжка.

 

                                                                                                

Комментарии

Пока нет комментариев